Вівторок., 21. листопада 2017

Голова Берегівської райради Йожеф Шін: «За звернення про «мовні» закони депутати голосували одностайно»

Голова Берегівської райради Йожеф Шін: «За звернення про «мовні» закони депутати голосували одностайно»У попередніх публікаціях сайту не раз ішлося про стурбованість представників національних меншин «мовними» законопроектами, поданими до ВРУ. Вони докорінно змінюють ситуацію з використанням мов меншин, у тому числі угорців як одного з корінних і найчисельніших етносів Закарпаття й України. 

Голова Берегівської районної ради Йожеф ШІН погодився відповісти на запитання нашого кореспондента.

‒ Йожефе Бейловичу, Берегівська районна рада 24 лютого цього року прийняла звернення до Президента, Прем’єр-міністра та голови Верховної Ради України з приводу зареєстрованих у парламенті законопроектів, які регулюють використання мов національних меншин. Чим викликано прийняття такого звернення?

‒ Депутати ради занепокоєні цими законопроектами, оскільки вони суттєво обмежують права національних меншин. Вони вважають, що порушення вже набутих мовних прав означатиме порушення міжнародно-правових зобов’язань, узятих на себе Україною. Для нашого району це особливо актуально, адже маємо 32 школи і 30 дитсадків, де навчання і виховання ведеться угорською мовою як рідною. Звичайно, всюди вивчають і державну українську мову. Загалом на Закарпатті є близько 100 шкіл з угорською мовою навчання, їх відвідують близько 20 тисяч учнів, викладають різні предмети 2800 педагогів. Нам дуже важливо, щоб ця мережа збереглася і щоб вона отримала подальший розвиток. Ми ознайомилися зі статтями поданих законопроектів і вважаємо, що зміни, які в них містяться, нас не задовольняють. Вони звужують сферу використання рідної угорської мови. Вважаємо, що в такий тривожний для всієї країни період не потрібно ситуацію й далі ускладнювати. Тому й просимо президента, щоб наші права і можливості освіти не звужувалися.

‒ Що у Вас викликає незгоду в законопроектах про мови, які готує Київ?

‒ На підставі того, що мені відомо, скажу: запропоновані нововведення про використання мов у публічній сфері є неприйнятними. Ми живемо в демократичній державі, і якщо в ній суворо регламентовано, де і якою мовою говорити ‒ це абсурд. 

‒ Як голосували представники різних політичних сил за Звернення до керівництва держав щодо мови?

‒ Депутатський корпус Берегівської районної ради VII скликання складається з 34 депутатів, які обрані за списками п'яти політичних партій: 12 представляють «КМКС» партія угорців України, 8 ‒ «Єдиний центр», 7 ‒ Демократична партія угорців України, 4 ‒ «Відродження» і 3 ‒ Блок Петра Порошенка «Солідарність». На підтримку Звернення голосували одностайно, тобто всі 28, які були присутніми ‒ «за».

‒ Чи не краше передати вирішення цих непростих питань на місцевий рівень?

‒ Наші депутати також стурбовані законопроектами, поданими до українського парламенту, в контексті змін до закону про освіту. Так от про дерегуляцію шкіл говоримо вже давно, але мало що зроблено. Школа могла б сама вирішувати ті питання, які нині вирішуються лише центром. Гадаю, що ті кроки, які останнім часом запропоновані видатними педагогами України, є прийнятними і для нас. 

‒ Досвід Європи вчить, що треба прислухатися до національних меншин і наділяти їх більшими повноваженнями. Чим може бути корисним європейський досвід для нас?

‒ Треба уважно вивчати історію кожного народу, з усіма її особливостями. Відмінними є й інтереси тих чи інших народів: не можна, скажімо, порівнювати Естонію зі Швейцарією. Зовсім інший історичний підхід потрібен для того, щоб дати об҆'єктивну картину подій у певному суспільстві.

‒ Дозвольте поцікавитися, якою мовою проходять сесії районної ради.

‒ Сесії ведуться державною, але якщо хтось хоче виступити рідною угорською, то має таку можливість. Ми маємо комплект навушників для здійснення синхронного перекладу. Використовуємо їх дуже рідко, адже більшість усе-таки промовляють державною мовою. Обома мовами в нас багато депутатів володіють добре.

‒ Як Ви можете прокоментувати останні заяви політиків Угорщини щодо прав закордонних угорців?

‒ Вважаю, що обговорення цих питань іде суто на теоретичних рівнях, не більше. Останнього разу, коли угорський прем'єр зустрівся з нашим президентом, я думаю, було сказано про те, що Угорщина першою визнала незалежність України, шанує її територіальну цілісність. Вона також є серед європейських лідерів у таких питаннях, як надання Україні безвізового режиму. На жаль, дехто з політиків викривлено передає інформацію, бажаючи розхитати ситуацію, не більше. 

‒ Дякую Вам за розмову.